«

»

НАЦІОНАЛЬНЕ І ГЛОБАЛЬНЕ В ЕКОНОМІЧНОМУ РОЗВИТКУ УКРАЇНИ.

Із стенограми виступу В.Горобчука “Український вибір чи український вирок”

Якщо  ми хочемо серйозно поставити питання про сучасне міжнародне становище України ,то нам необхідно взяти до уваги два моменти :   перше — що геополітики ще ніхто не відміняв.І друге – що в світі є певні сили, які пробують застосовувати до України небачену раніше зброю до осмислення і відпору якої ні суспільство, ні влада сьогодні неготові…..так звані технології масової маніпуляції свідомістю .. .Всі ці технології мають свої алгоритми реалізації… Суть їх полягає в тому , щоб в морально  деградоване ,агресивне соціальне серодовище вмонтувати структуру чи проект,які працюватимуть за чужим сценарієм і будуть виконувати не ті завдання,які публічно ними декларуються.

         У всіх цих технологіях   чітко , по пунктах , прописано  що потрібно зробити щод країна , як держава  перестала існувати — що робити у зовнішній політиці ,що робити у внутрішній політиці.Як оболванювати і стравлювати населення.Як проводити геноцид в системі  охорони здоров”я і освіти.Як знищувати культурне коріння народу,його традиції ,його історичну пам”ять.Як знищувати стариків та песіонерів .Як знищити економічний потенціал країни так , щоб населення  захотіло  покинути  ці території  і добровільно звільнити їх для нових хазяїв..   

        Тому -якщо ми чогось не розуміємо чи не бачимо -то це не означає що цього нема або це з нами не відбувається і ми можемо проявляти дитячу безпечність і не помічати біди,яка вже стоїть на порозі нашого власного дому. Особливо зараз, коли Глобальна війна за переділ світу і ресурсів набирає оборотів… криваві громадянські війни в  Іраці, Афганістані, Тунісі,Єгипті,  Лівії , Сирії, підготовка війни   з Іраном ,боротьба  Росії,Китаю ,США  за світову гегемонію..Зрозуміло що Україна з її ресурсами,з її географічним положенням, з її чорноземами з її промисловим потенціалом є ключовим фактором у цих геополітичних іграх.І ніхто просто так  – в стороні від цих процесів — її залишати не збирається….

 

 

Що таке економічна війна ?

 

Вид війни визначається тим, проти якого об’єкту вона ведеться. Якщо атакується об’єкт, як ідея, то війна називається ідеологічною. Якщо атакується культура, то війна називається культурною. І так далі.
Тип війни важко визначити тоді, коли виникають складнощі в оцінках типу  об’єкта,який атакується. Це ще ідея атакується або вже щось більше? Атакується культура чи це вже основи соціального життя? Далеко не завжди можна провести чіткі межі, хоча проводити їх абсолютно необхідно.

У разі економічної війни об’єкт впливу заданий досить чітко – це економічний (ресурсний, фінансовий, промисловий і т.д.) потенціал країни.

 

 

 

 

 

 

Економічні війни були завжди.
Економічну війну вели в V столітті до н.е. Афіни (на чолі Пелопонесськімі союзу) проти Спарти, заборонивши торговельні відносини давньогрецьких полісів з підконтрольними Спарті Мегарами. Що призвело до «гарячої» війни і обвалу могутності Афін.
Чотирма століттями пізніше  піратські кораблі  Карфагена  підривали морську торгівлю Риму в Середземномор’ї, а також постачання Риму зерном з Єгипту.
Економічну війну вела Західна Римська імперія проти Східної, організовуючи піратські набіги флоту Венеції на порти і кораблі Візантії.
Економічну війну вела Франція Наполеона Бонапарта проти Англії, організувавши на початку XIX століття «континентальну блокаду».
Економічну війну проти Англії та США вела фашистська Німеччина, налагодивши виробництво і засилання в країни антигітлерівської коаліції величезні маси фальшивих доларів і фунтів.
По мірі  глобалізації та ускладнення світової економіки, економічна війна ставала все більш системною і витонченою. З одного боку, в ній почали виділятися такі «спеціалізації», як торгівельна війна, фінансова війна, валютна війна, енергетична війна, технологічна війна і так далі. З іншого боку, ці «спеціальні» види економічної війни почали використовувати все більш комплексно, але – на відміну від минулих століть – все більш потай, всіляко маскуючи або просто заперечуючи сам факт ведення війни.

Ось кілька цитат
З виступу великого американського банківського фахівця Фелікса Рохатіна на Віденському форумі 1995: «Смертоносний потенціал, закладений в поєднанні нових фінансових інструментів та високотехнологічних методів торгівлі, може сприяти початку руйнівної ланцюгової реакції. Сьогодні світові фінансові ринки небезпечніші для стабільності, ніж атомна зброя ». (America in the year 2000. Vortrag beim Kreisky Forum, 08.11.1995, Wien).
Зі статті в TheWallStreetJournalот 13.05.2010: «В полі зору Комісії з цінних паперів і бірж потрапили шість великих фінансових організацій, які підозрюються у недобросовісній грі на ринку похідних фінансових інструментів … повідомлення про початок розслідувань спрямовані Goldman Sachs, Morgan Stanley, JP Morgan Chase, Citigroup, Deutsche Bank і UBS. Всі вони … продавали … структуровані фінансові інструменти, свідомо знаючи про швидке зниження їх роздрібної вартості і, більш того, роблячи на це ставку ».
З інтерв’ю міністра фінансів Бразилії Гвідо Мантега: «Світ вступає в епоху фінансово-валютних війн». (The Financial Times від 09.01.2011).
Зі статті президента Росії В.Путіна «Владивосток-2012: російська повістка для форуму АТЕС»: «Принцип свободи міжнародної торгівлі переживає кризу – замість зняття бар’єрів ми раз у раз спостерігаємо рецидиви протекціонізму і завуальованих торгових воєн». (The Wall Street Journal-Азія, 9 вересня 2012 р.).

Коли авторитетний американський фахівець у сфері світової нафтогазової промисловості Деніел Єргін в 1991 р. видав свою величезну монографію «The Prize» він дав книзі підзаголовок «Всесвітня історія боротьби за нафту, гроші і владу ». І скрупульозно  описав останні півтора століття  енергетичних воєн.
Коли хедж-фонд Джорджа Сороса «Квантум», що залучив до скоординованої спекулятивної операції фінансовий потенціал найбільших американських банків, у вересні 1992 р. влаштував потужну атаку на британський фунт стерлінгів, головним її результатом став не солідний «навар» спекулянтів, а різке гальмування проекту введення єдиної європейської валюти. Невипадково багато європейських політиків у цей момент звинуватили не Сороса, а саме США в «фінансової війні».
Коли на початку-середині 90-х років ХХ століття Міжнародний валютний фонд щедро роздавав урядам багатьох країн Південно-Східної Азії кредити, нарощуючи «до небес» державний борг, чимало економістів говорили про загрозу потрапляння цих країн в «боргову пастку». А в 1997 р. хедж-фонди того ж Сороса, залучаючи ще більш потужний фінансовий потенціал американських банків, влаштували спекулятивну атаку на таїландський бат і на інші валюти регіону. Виникле «доміно» крахів валют і фондових ринків прокотилося по Індонезії, Малайзії і Південній Кореї. Істотно постраждали Японія, Гонконг, Лаос, Філіппіни. А далі хвиля кризи докотилася до Росії (дефолт 1998 р.) і завершилася лише в 2001 р. дефолтом Аргентини. І багато південноазіатських політиків (найбільш різко – прем’єр-міністр Малайзії Махатхір Мохамад) цілком аргументовано звинуватили уряд США  у розв’язуванні глобальної фінансової війни.
Коли Джон Перкінс – один з американських «спецекономістів», який багато років пропрацював за цільовими завданнями американської адміністрації -руйнації національних економік в Азії і Латинській Америці та їх затягування  під борговий, політичний, технологічний і т.п. контроль США – видав в середині минулого десятиліття книгу «Сповідь економічного вбивці», стало ясно: США багато десятиліть ведуть на різних континентах послідовну, наполегливу і результативну економічну війну.
Розвиток нинішньої світової економічної і політичної кризи оголив  в технологіях і механізмах економічних воєн сучасного типу досить багато.
Це сам запуск кризи. У 1999 р. в США був остаточно скасований  прийнятий ще в 1933 р. закон Гласса-Стіголла, що забороняв усім фінансовим організаціям, крім інвестиційних банків, спекулятивні операції на фінансових ринках. Зняття цієї заборони не тільки різко розширило глобальну «спекулятивну поляну», але й надало можливості майже необмеженого випуску на світові ринки величезного обсягу похідних фінансових інструментів (деривативів). Саме обвал в 2007 р. піраміди «сміттєвих» іпотечних деривативів став одночасно і джерелом величезних прибутків для емітентів (насамперед, американських), і «спусковим гачком» нинішньої кризи.
Різко збільшені сукупні (реальні плюс віртуальні, деривативні) світові фінансові ресурси стали одним з важливих факторів підживлення нового раунду специфічних «програм допомоги» МВФ. Специфічність цих програм полягає в тому, що «кризова» країна отримує «рятівні» кредити МВФ на таких особливих умовах (бездефіцитний бюджет, скорочення виробничих державних витрат і соціальних програм, відкриття внутрішнього ринку для зарубіжних компаній і т.д.), які не ліквідовують , а поглиблюють кризу. І, відповідно, все глибше занурюють країни таким “спасінням”   в кризово-боргову пастку.

 

Яку економічну політику в цій ситуації  проводить правлячий ліберальний режим  в Україні ?

 

В. Горобчук  із стенограми круглого столу “ «Соціально-економічна модернізація в умовах кризи. Фактор соціально-трудових рухів в стратегії змін» :

           “….  я думаю  що на державному рівні у нас  досить таки суттєвий дефіцит стратегічного мислення… правляча еліта   діє по старинці і живе іллюзіями ринкового фундаменталізму з його монетариською ідеологією , рецептами  ліберальних реформ і спрощеним уявленнями про роль державного регулювання в управлінні економічними процесами.. в результаті , за 20 років такого курсу , по рівню  технологічного розвитку,фундаментальної науки і навіть у сфері культури і традиційних моральних цінностей ми стали країною з деградативним соціально-економічним укладом..і цей економічний курс  продовжується…Я б назвав цей курс периферійним неоліберальним консерватизмом…олігархічні клани які стоять за такою політикою нав”язують нам реформи діючи за принципом — давайте все міняти але нас не чіпайте!А врезультаті ми отримуємо ситуацію коли в бюджеті стає все менше грошей і нема джерел з яких би можна було профінансувати країну і вивести її з банкротсва…Зрозуміло що при продовжені такого курсу ми увійдемо в стадію так званого “керованого хаосу” зі всіма політичними і економічними наслідками які з цього випливають …Очевидно що  в такій ситуації нам потрібен  модернізаційний проект,який би консолідував націю ,дав  людям надію на завтрашній день.І  тоді ми могли б розраховувати  на вихід з кризи і економічний  ривок..але поки що цим питання ніхто не займається….замість розробки нової стратегії розвитку  нам пропонується поглиблення курсу ліберальних реформ розпочатих ще Пинзеником при Кучмі..хоча кому кому а нам українцям давно пора задуматись що нас чекає в результаті цих реформ і  в якій державі ми опинимось в результаті всіх цих  “перетворень” ..я маю на увазі перш за все проблему  величезного розриву між бідністю і багатством,проблему росту безробіття,втечі люського і фінансвого капіталу  за кордон і ряд інших соціальних проблем ,які потребують державного врегулювання і які ніяк не вирішаться через механізми ринкового саморегулювання ..ні на одне з цих питань у нас немає чіткої, стратегічно вивіреної відповіді…як немає відповіді на питання яку державу ми будуємо і в якій державі хочемо жити…крім поглиблення курсу ліберальних реформ правлячий клас нам нічого не пропонує..навпаки все робиться для того щоб державу взагалі вивести за межі функцій економіки і функцій управління…фактично продовжується демонтаж держави…

 

Висновок очевидний — проти України ведеться економічна війна.

Громадянам України пора відкритими очима подивитися на те  що відбувається. І зрозуміти, що війна проти нашої країни ведеться.І в цій війні використовуються специфічні але дуже ефективні технології ведення економічної війни ,серед яких є такі як “ліберальні реформи” ,які  у своїй книзі «Сповідь економічного вбивці» Дж.Паркінс  назвав  “ зброєю організаційного  знищення “Об’єкта » “. У нашому конкретному випадку цим « об”єктом » останні 20 років являється  держава Україна.

Прийшов час зрозуміти це і прийняти  рішення – або ми дамо відсіч ворогу ,який веде проти нас економічну війну  або зникнемо як держава і народ. При чому несподівано для самих себе і в самому найближчому майбутньому …

FacebookTwitterGoogle+OdnoklassnikiVKLiveJournalMail.RuWordPressПоділитись

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *