«

»

Наша країна не боксерський ринг

Інтервью Петра Зорге з Богданом Данилишиним

Наша країна не боксерський ринг

Колишній міністр економіки України Богдан Данилишин робить серйозні закиди Європейському Союзу через те, що ЄС просто спостерігав, як Росія вела з Україною справжню «економічну війну». Але разом з тим колишній урядовець в Уряді Юлії Тимошенко вважає неправильним, що зараз (з боку ЄС) підтримується тільки опозиціонер Віталій Кличко.

Пане Данилишин, у Києві міліція використала силу проти демонстрантів. Ви ще впізнаєте свою країну?

Наразі у мене дуже суперечливі почуття. Україна – молода демократія, але вона розколота. Нам потрібно об’єднати народ, бо країна потребує серйозної модернізації. Підписання асоціації з Європейським Союзом могло б у цьому допомогти.

Але через президента Януковича плани по асоціації лопнули, хоча він і запевняв К.Ештон (Catherine Ashton), що збирається у найближчому майбутньому втілювати їх в життя. Але досі демонстранти чекають на це даремне. До кого тоді має звертатися ЄС?

Тут я все ж мушу сказати однозначно – до президента. Він вибраний народом.

Юлія Тимошенко, з котрою Ви разом керували державою, закликала президента піти у відставку.
Я бажаю Юлії Тимошенко отримати свободу. І дуже прагну цього. Але зміна влади можлива лише через вибори. Я побоююся, що такі заклики лише поглиблюють розкол України і навіть можуть привести до насилля. Тому я запрошую усі політичні сили до діалогу.

Якраз цього діалогу не бажає Тимошенко. Вона каже: «Жодних переговорів із бандою! Жодного круглого столу з ними!»
Я в жодному разі не бажаю, щоб хтось з іншого боку також кричав «Банда!» і ми, таким чином, дійшли б до війни.

Ви кажете, що заклик Тимошенко провокує насилля?
Я хотів би, щоб цей заклик не привів до насилля, а до конструктивного діалогу. Разом з тим, уряд повинен виправити свої власні помилки. Так не може бути, що влада спочатку подає народові надію на зближення з ЄС, а тоді раптом змінює свою думку. Влада повинна провести реформи. А ЄС не повинен розглядати Україну як лабораторію для дослідів, а взяти участь у цьому діалозі.

Частина цього лабораторного експерименту – це спостереження над боротьбою за владу між Меркель і Путіним
Я не думаю, що Україна – це місце для таких ігор за владу. Але фактом залишається те, що ЄС спостерігав, як Росія розпочала з Україною саму справжню економічну війну, в результаті якої ми втратили більше 4 млрд доларів США.

Що поганого у дешевому газі з Росії в Євразійському Союзі? Ви ж також були міністром економіки?
Дешевий газ робить Україну ще більш залежною від Росії. Ми мусимо обмежити споживання газу і спиратися на власні ресурси. В іншому випадку демократичний процес не просунеться вперед. Ми не хочемо вступати до російського Митного Союзу. Але можемо бути спостерігачами. Україна є вже членом СОТ. Білорусія і Казахстан – ще ні, ми би вітали швидший вступ цих двох держав. До речі, наше сільське господарство мусить стати більш конкурентноспроможним, тут ми маємо сподівання на ЄС.

Що ЄС мусив зробити по-іншому перед підписанням Угоди про асоціацію?
ЄС мусив би ще раніше усвідомити усі труднощі. Але ж не було жодної реакції на цю ситуацію.

Чи Брюссель занадто зосередився на справі Тимошенко?
Юля Тимошенко закликала Україну підписати угоду незалежно від того, чи вона сама залишиться у в’язниці чи ні. Тим самим вона поставила національні інтереси вище за свої власні.

Тим часом західні партнери знайшли нового союзника – Віталія Кличка.
Це дуже добре, що Європа концентрується на Віталію Кличку: успішний спортсмен із прекрасними результатами у своїй галузі. Але політичний успіх і спортивний успіх – це дві різні речі. Наша країна – це не боксерський ринг, на який ми дивимося з цікавістю і запитуємо себе, хто раніше впаде: Кличко чи Україна.

Ангела Меркель послала міністра зовнішніх справ Вестервелле до Кличка. Також і уповноважена ЄС К.Ештон пішла до демонстрантів Кличка на київському Майдані. А Європейська народна партія хоче зробити з Кличка керівника опозиції.
Я не думаю, що ці європейські політики приїхали лише для того, щоб допомогти Кличку. Вони хочуть підтримати європейський український народ і вони пішли до народу. Я хотів би, щоб усі європейські партнери зрозуміли, що не можна говорити лише про окремих політиків, які в Україні, на жаль, як правило, не є незалежними. За ними стоїть сильне економічне лобі. Стоять олігархи, котрі мають ключові позиції у системі. 80% української економіки контролюється десь 10 кланами.
Спочатку Україна має розбудувати громадське суспільство. Лише тоді можна буде говорити про якісні зміни. В іншому випадку повторяться помилки 2004 року.

Кого Ви вважаєте здатним розбудувати це громадське суспільство? «Батьківщину» чи «Удар»?
Наступні вибори президента і парламенту в Україні – лише у 2015 р. Поки всі українські політичні гравці не знайдуть консенсусу, ми на жаль не можемо говорити про подальший політичний розвиток.

Ви боїтеся розколу про-європейської опозиції?
Опозиція виглядає так, як вона виглядає. Не існує однозначної політичної більшості. Для України може бути лише одна мета: Європа. Ця ідея повинна об’єднати усіх. Нам потрібно зібрати усі політичні сили, щоб підписати угоду про асоціацію. На жаль, політичні амбіції наших політичних вождів надто великі, щоб зробити ці кроки.

Також і в «Батьківщині»? Отже, Тимошенко все ж не настільки безкорислива, як Ви про це говорили раніше?
Всі ці протести використали виключно кілька найвідоміших політиків. Бракує Лідера, котрий би повів Україну новим шляхом. Я хотів би, щоб цей новий керівник прийшов із нового покоління. Молодий, новий.

На нових виборах Ви голосували б за «Батьківщину»?
Я буду голосувати за європейське майбутнє України
Дякуємо за розмову.

FacebookTwitterGoogle+OdnoklassnikiVKLiveJournalMail.RuWordPressПоділитись

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *